Еліу Соза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Еліу Соуза
Особисті дані
Народження 12 серпня 1969(1969-08-12) (55 років)
  Сетубал, Португалія
Зріст 179 см
Громадянство  Португалія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1981-1987 Португалія «Віторія» (Сетубал)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987–2005 Португалія «Віторія» (Сетубал) 424 (20)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1989 Португалія Португалія U-20 6 (0)
1990–1992 Португалія Португалія U-21 19 (0)
1994 Португалія Португалія 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2005–2007 Португалія «Віторія» (Сетубал)
2008–2009 Португалія «Спортінг» (Ковільян)
2010–2019 Португалія Португалія (юн./мол.)
2019– Бахрейн Бахрейн

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Еліу Соуза (порт. Hélio Sousa, нар. 12 серпня 1969, Сетубал) — португальський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 12 серпня 1969 року в місті Сетубал. Вихованець футбольної школи клубу «Віторія» (Сетубал). Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1987 року в основній команді того ж клубу, кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала цілих дев'ятнадцять років. Більшість часу, проведеного у складі «Віторії», був основним гравцем команди і її капітаном[1][2].

Соуза закінчив кар'єру гравця у рідному клубі у віці 36 років, після того як допоміг «Віторії» виграти Кубок Португалії 2005 року, здолавши у фіналі «Бенфіку» (2:1)[3]. Загалом зіграв за команду в 424 матчах чемпіонату і забив 20 м'ячів.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

1989 року залучався до складу молодіжної збірної Португалії, ставши того року з командою переможцем молодіжного чемпіонату світу в Саудівській Аравії[4]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах.

1994 року провів один матч у складі національної збірної Португалії.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

Завершивши ігрову кар'єру 2005 року Соуза залишився у рідній «Віторії» (Сетубал), очоливши тренерський штаб клубу[5], де пропрацював з 2005 по 2007 рік. Після цього тренував «Спортінг» (Ковільян)[6], допомігши йому зберегти прописку у другому дивізіоні країни у сезоні 2008/09.

З серпня 2010 року став працювати в Португальській футбольній федерації з юнацькими командами. З командою до 17 років здобув перемогу на юнацькому чемпіонаті Європи 2016 року, а з командою до 19 років став переможцем юнацького чемпіонату Європи 2018 року[7], а також фіналістом у 2014 та 2017 роках. Ці результати дозволяли збірній до 20 років вийти на молодіжний чемпіонат світу 2015 та 2019 років[8], куди команду теж возив саме Соуза.

2019 року Еліу Соуза покинув португальську Федерацію для того аби очолити національну збірну Бахрейну[9].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]

Як тренера

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Ferreira Lima, Fábio (31 липня 2018). O Fininho que só conheceu um clube enquanto jogador e que conduziu a Seleção a uma conquista única [The Skinny Man who only knew one club as a player and that led the national team to a one-of-a-kind conquest]. Observador (порт.). Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
  2. ↑ Câmara Municipal de Setúbal homenageia Hélio Sousa [Setúbal City Hall honours Hélio Sousa] (порт.). Mais Futebol. 23 серпня 2018. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 6 грудня 2018.
  3. ↑ Meyong magic seals Setúbal joy. UEFA. 29 травня 2005. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 1 січня 2015.
  4. ↑ Riade, 25 anos: como foi e onde estão os campeões [Riyadh, 25 anos: how did it go and where are the champions] (порт.). Mais Futebol. 3 березня 2014. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 31 березня 2017.
  5. ↑ Hélio Sousa: "Tentámos tudo" [Hélio Sousa: «We tried everything»]. Record (порт.). 14 травня 2006. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 22 травня 2015.
  6. ↑ Hélio Sousa: "Ganhar para lutar pela subida de divisão" [Hélio Sousa: «Win to fight for promotion»]. Record (порт.). 24 серпня 2008. Архів оригіналу за 30 липня 2018. Процитовано 29 липня 2018.
  7. ↑ Pereira, David (27 липня 2018). Guarda-redes de Portugal falha final do Europeu sub-19 [Portugal goalkeeper misses under-19 European Championship final]. Diário de Notícias (Portuguese) . Архів оригіналу за 1 січня 2019. Процитовано 31 грудня 2018.
  8. ↑ FIFA U-20 World Cup Poland 2019: List of players (PDF). FIFA. 15 травня 2019. Архів оригіналу (PDF) за 27 травня 2020. Процитовано 17 травня 2019.
  9. ↑ Sousa takes charge of Bahrain. Asian Football Confederation. 14 березня 2019. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
  10. ↑ Under-17 – Portugal prevail on penalties against Spain. UEFA. May 2016. Архів оригіналу за 17 липня 2018. Процитовано 17 липня 2018.
  11. ↑ Under-19 – Portugal win epic U19 EURO final. UEFA. July 2018. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 30 липня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Еліу Соза на сайті ФІФА (англ.)
Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Еліу_Соза&oldid=36510649